Дослідження обсягів, ротації та логістики медичного текстилю для приватної клініки відповідно до чинних санітарних норм України

Ефективне функціонування сучасної приватної медичної клініки потребує детального розрахунку потреби в м’якому інвентарі та текстильних виробах. Кількість комплектів текстилю безпосередньо впливає на епідеміологічну безпеку закладу, якість надання медичних послуг, фінансові показники та відповідність вимогам чинного законодавства України. Основним документом, що регламентує ці процеси, є Наказ Міністерства охорони здоров’я України від 08.05.2025 № 785 «Про затвердження Державних санітарних норм та правил зі збору, сортування, транспортування, зберігання, дезінфекції та прання білизни в закладах охорони здоров’я» (ДСанПіН № 785), який набрав чинності 4 липня 2025 року та замінив застарілий Наказ МОЗ України № 293. Нові норми суттєво змінили класифікацію забруднень, технологію прання та правила внутрішньолікарняної логістики, що вимагає перегляду традиційних моделей розрахунку обсягів текстильного фонду².

Нормативно-правова база та класифікація медичного текстилю

Асортимент м’якого інвентарю в медичному закладі включає широкий перелік виробів. До них належить постільна білизна (простирадла, підковдри, наволочки, підкладні пелюшки), байкові ковдри, рушники для пацієнтів та надання медичних послуг, фасонна або натільна білизна, медичний робочий одяг персоналу, а також столовий, кухонний текстиль та спеціальні вироби для професійного прибирання (мопи та серветки).

Згідно з ДСанПіН № 785, застарілий поділ білизни за чотирма ступенями забруднення скасовано. Сучасний стандарт оперує двома категоріями:

• Забруднена білизна — текстиль без видимого забруднення або з незначними слідами біологічних рідин, які покривають не більше ніж 10% площі поверхні виробу;
• Брудна білизна — текстиль, у якого понад 10% поверхні забруднено біологічними виділеннями пацієнтів.

Відповідальність за організацію та контроль білизняного режиму у відділеннях покладається на старших медичних сестер. Усі процеси збору, сортування та транспортування мають суворо відповідати розробленим внутрішнім стандартним операційним процедурам (СОП), затвердженим керівником закладу за погодженням з відділом інфекційного контролю (ВІК).

З фінансової та бухгалтерської точок зору медичний текстиль у приватній клініці не виділяється в окрему групу обліку. Його відображають у загальному порядку як малоцінні необоротні матеріальні активи (МНМА) або як малоцінні та швидкозношувані предмети (МШП). Найбільш поширеним методом є класифікація комплектів як МНМА із нарахуванням 100% амортизації (зносу) безпосередньо під час введення в експлуатацію, що дозволяє оптимізувати податкові витрати підприємства.

Методологія розрахунку коефіцієнтів ротації текстилю

Для забезпечення безперебійної діяльності клініки недостатньо мати один або два комплекти текстилю на одне ліжко чи одного працівника. Необхідно розрахувати оптимальний коефіцієнт ротації (K_rot), який враховує перебування текстильних виробів на різних етапах технологічного циклу: використання, збір, дезінфекція, прання, сушіння, прасування, пакування, транспортування та зберігання.

Базова математична формула для розрахунку загальної кількості комплектів текстилю (Q) має такий вигляд:
Q=N*K_rot*(1+K_res)

Де:

• N — кількість точок використання (кількість ліжок у стаціонарі, середньодобова кількість відвідувань в амбулаторії або кількість персоналу в зміні);
• K_rot — коефіцієнт ротації (кількість оборотних комплектів);
• Kres— коефіцієнт резервного запасу для непередбачуваних ситуацій (зазвичай приймається в межах від 0.1 до, тобто 10-15%).

Величина коефіцієнта ротації (K_rot) безпосередньо залежить від обраної схеми організації прання (власна пральня чи аутсорсинг) та швидкості технологічного процесу. Навіть за умов швидкого прання, логістична модель повинна покривати часові розриви. Мінімальний технологічний цикл ротації постільної білизни складається з трьох базових ланок:

1. Перший комплект (K₁=1.0) — безпосередньо перебуває в експлуатації (застелений на ліжку пацієнта);
2. Другий комплект (K₂=1.0) — перебуває на етапах збирання брудного текстилю, транспортування та безпосереднього прання чи дезінфекції;
3. Третій комплект (K₃=1.0) — чистий текстиль, який зберігається у відділенні як обов’язковий добовий запас.

Згідно з санітарними нормами, у кожному профільному відділенні медичного закладу постійно повинен зберігатися щонайменше добовий запас чистої білизни. Чистий текстиль у відділеннях зберігають загорнутим у наволочки або простирадла комплектами по 30–50 штук на продезінфікованих стелажах, у шафах або на полицях.

Для розрахунку потужності пральні та обсягів накопичення текстилю використовуються нормативні показники утворення сухої білизни на добу:

Усереднена орієнтовна норма витрати сухої білизни на одне ліжко на добу, залежно від профілю відділення та складності клінічних випадків, коливається в межах від 3 до 5 кг.

Профільний розподіл та специфіка розрахунку комплектів текстилю

Потреба в текстилі суттєво варіюється залежно від клінічного профілю відділень приватної клініки, тривалості перебування пацієнтів та встановлених санітарних вимог до частоти зміни білизни.

Терапевтичні та загальносоматичні стаціонари

Для пацієнтів соматичних відділень заміна постільної білизни проводиться регулярно в міру її забруднення, але не рідше ніж один раз на тиждень. При цьому заміна білизни, забрудненої виділеннями пацієнтів, має здійснюватися негайно. Для розрахунку загальної потреби використовується стандартний коефіцієнт ротації Krot може дорівнювати 3.5-4.0 (за умов роботи власної пральні) або 5.0-5.8 (при використанні аутсорсингових послуг з доставкою кілька разів на тиждень).

Санітарні вимоги також висувають суворі обмеження до облаштування палат. Кількість ліжкових місць у палатах приватних клінік не повинна перевищувати двох ліжок. Для забезпечення належного доступу та гігієни відстань між ліжком та стінами має становити щонайменше 1 метр (за винятком головного кінця ліжка). Крім того, на матраци обов’язково одягають водонепроникні чохли, стійкі до дезінфекційних засобів, які обробляють після кожного виписування пацієнта.

Хірургічні відділення та палати інтенсивної терапії

У хірургічних стаціонарах заміна постільної та натільної білизни проводиться безпосередньо напередодні планової операції, а надалі — щодня та за необхідності (до припинення виділень із післяопераційних ран). У реанімаційних відділеннях та палатах інтенсивної терапії білизна змінюється щодня та негайно у разі забруднення. Відстань від ліжка до стін у хірургічних палатах має бути не менше 1.5 метра, а у відділеннях інтенсивної терапії — мінімум 2 метри для забезпечення вільного проходу персоналу та підкочування медичного обладнання.

Найважливішою вимогою ДСанПІН № 785 є повний перехід на використання стерильного одноразового текстилю в операційних блоках, пологових залах, палатах інтенсивної терапії, реанімації та післяопераційних палатах. Використання багаторазової постільної білизни в цих приміщеннях заборонено; виняток становить лише медичний робочий одяг персоналу. Це рішення суттєво мінімізує ризики поширення інфекцій, пов’язаних із наданням медичної допомоги (ІПНМД).

Акушерсько-гінекологічні відділення та неонатологія

Для породіль та новонароджених встановлено найбільш часті цикли зміни текстилю. Породіллям постільну білизнузмінюють раз на 3 дні, а натільну білизну та рушники — щодня. Підкладні пелюшки (серветки) для породіль змінюють за потребою, але не менше 4 разів на добу в перші три дні перебування, і надалі — не менше 2 разів на добу. Пелюшки, які використовуються під час годування немовлят, підлягають заміні перед кожним годуванням. В акушерських та неонатологічних блоках для новонароджених застосовують виключно стерильну одноразову білизну та пелюшки. При пранні багаторазового дитячого текстилю суворо заборонено використовувати пральні засоби, що містять синтетичні поверхнево-активні речовини (СПАР).

Амбулаторно-поліклінічні кабінети та денний стаціонар

В амбулаторних умовах текстиль використовується індивідуально для кожного пацієнта. Після кожного відвідувача кушетка повинна перестилатися. Для оптимізації витрат більшість приватних клінік використовує одноразові паперові чи флізелінові рулонні простирадла. Якщо застосовується багаторазовий текстиль, розрахунок кількості базується на максимальній пропускній здатності кабінету за зміну з додаванням коефіцієнта ротації для прання.

Розрахунок потреби в медичному одязі та засобах індивідуального захисту

Медичний робочий одяг персоналу є важливою ланкою інфекційного контролю. Медичний персонал має бути забезпечений комплектами змінного одягу, прання якого в домашніх умовах категорично заборонено.

Частота зміни спеціального одягу залежить від профілю відділення:

• Персонал операційних блоків, реанімаційних відділень, пологових залів, процедурних та перев’язувальних кабінетів, центральних стерилізаційних відділень, інфекційних та дерматовенерологічних підрозділів зобов’язаний змінювати медичний одяг щодня;
• Персонал інших відділень клініки змінює спеціальний одяг один раз на три дні, а також у разі будь-якого забруднення.

У кожному підрозділі постійно повинен бути в наявності додатковий комплект робочого та спеціального одягу для екстреної його заміни у разі випадкового забруднення біологічними рідинами пацієнта. Змінний одяг та взуття також зобов’язаний мати немедичний персонал клініки (адміністратори, працівники ресепшн, інженерні працівники).

Для розрахунку потреби в робочому медичному одязі на одного лікаря чи медичну сестру використовується коефіцієнт ротації K_rot=4.0 (один комплект на працівникові, один у пранні, один чистий у шафі, один резервний на робочому місці для екстреної заміни). Для працівників стерильних зон, де заміна одягу може проводитися частіше ніж один раз на зміну, коефіцієнт збільшують до 5.0-6.0 комплектів.

Крім того, персонал повинен бути забезпечений засобами індивідуального захисту (ЗІЗ). Розрахунок добового запасу ЗІЗ на одного працівника регламентується комісією з інфекційного контролю закладу охорони здоров’я відповідно до потенційних ризиків:

Організація технологічного процесу обробки медичного текстилю

Розрахунок кількості текстилю нерозривно пов’язаний із технологією його обробки, оскільки порушення регламентів прання прискорює зношування тканин або затримує повернення чистої білизни в обіг.

Збір та первинне зберігання

Збирання брудної білизни проводиться безпосередньо біля ліжка пацієнта у спеціальну марковану тару (мішки). Категорично заборонено струшувати текстиль, класти його на підлогу, стільці чи інші ліжка. Для збирання дозволено використовувати багаторазові пластикові контейнери з кришками, що легко піддаються дезінфекції, або одноразові поліетиленові мішки. Перенесення ємностей з білизною в руках заборонено; персонал має бути забезпечений закритими транспортними візками, які виключають контакт білизни з навколишнім середовищем. До збору та транспортування брудного текстилю не допускається медичний персонал, який бере безпосередню участь у догляді за пацієнтами чи проведенні клінічних маніпуляцій.

Тимчасове зберігання брудної білизни у санітарних кімнатах відділень допускається не більше ніж 12 годин у закритій тарі. Білизна з високим ступенем забруднення (колишня IV категорія) може зберігатися в пральні не більше 24 годин в окремому приміщенні подалі від опалювальних приладів. Якщо прання затримується на термін понад 8 годин, забруднені ділянки брудної білизни необхідно обприскати ферментним очищувальним засобом із Державного реєстру дезінфекційних засобів для запобігання фіксації біологічних забруднень у волокнах тканини.

Прання та дезінфекція

У пральні діє суворе правило: технологічні потоки брудної та чистої білизни не повинні перехрещуватися. Прання здійснюється в машинах бар’єрного типу, де завантаження відбувається з боку брудної зони, а вивантаження — в чистій зоні. Перед початком прання вся білизна підлягає обов’язковому замочуванню в холодній воді протягом однієї години (зокрема й та, що була оброблена ферментними засобами). Для замочування використовується робочий розчин дезінфектанту з розрахунку 5 літрів розчину на 1 кг сухої білизни.

Термічна дезінфекція проводиться безпосередньо в процесі прання в одному з двох обов’язкових режимів:

1. Температура 60 °C протягом щонайменше 60 хвилин;
2. Температура 90 °C протягом щонайменше 30 хвилин.

Витрата прального порошку при професійній обробці становить у середньому 0.2 кг на кожні 5 кг сухої білизни (тобто 40 г на 1 кг). Розрахунок потреби в мийних засобах здійснює завідувач пральні або призначений відповідальний працівник клініки. Прання медичного одягу персоналу проводиться суворо окремо від білизни пацієнтів.

Сушіння, прасування та утилізація

ДСанПіН № 785 суворо забороняє сушіння чистої білизни в природний спосіб. Клініка зобов’язана експлуатувати пральні машини з функцією сушіння або окремі сушильні барабани, встановлені у чистій зоні пральні. Прасування проводиться у професійних прасувальних машинах (катках або каландрах), розміщених у приміщенні чистої зони, яке має бути обладнане системою механічної витяжної вентиляції для видалення дрібного текстильного пилу.

Після завершення прасування білизну ретельно оглядають. Текстиль, який через значне зношування чи пошкодження не підлягає ремонту, переводиться в категорію медичних відходів (як і одноразові ємності з-під брудної білизни) та утилізується за встановленими правилами поводження з небезпечними відходами.

Клінінговий текстиль та системи захисту приміщень

Для підтримання належного рівня чистоти в клініці використовуються професійні клінінгові системи. Колеса клінінгових візків повинні бути антистатичними, малошумними та обладнаними фіксаторами не менше ніж на двох колесах. Самі візки підлягають щоденному очищенню, а при забрудненні біологічними рідинами — негайній дезінфекції. Щотижня всі поверхні візків піддаються повному очищенню та дезінфекції.

Мопи та серветки для прибирання підлягають термічній або термічно-хімічній дезінфекції під час прання. Текстиль для прибирання підлоги заборонено прати разом із серветками для стін, а вироби з різних матеріалів не можна завантажувати в машину одночасно.

Використання професійного моп-методу (попередньої підготовки текстилю) є економічно вигіднішим порівняно зі звичайним прибиранням «відро-швабра», оскільки дозволяє скоротити витрати дезінфекційних засобів у 6.6 раза:

• При традиційному прибиранні витрата робочого розчину становить 100 мл/м²;
• При використанні професійної системи попередньої підготовки — лише 15 мл/м².

У медичному закладі обов’язково забезпечується мінімум тримісячний запас засобів для очищення та дезінфекції.

Важливою частиною захисту клініки від занесення бруду ззовні є триступенева бар’єрна система брудозахисних покриттів на вхідній групі:

1. Перший ступінь (грубе очищення) — розміщується ззовні будівлі або у зовнішньому тамбурі для затримання крупного бруду. Довжина покриття має бути не менше 2 м, ширина — не менше 1.5 м.
2. Другий ступінь (очищення від дрібного бруду та вологи) — розміщується безпосередньо за вхідними дверима у внутрішньому тамбурі. Розмір покриття становить мінімум 1.5 м у довжину та 1.5 м у ширину.
3. Третій ступінь (фінішне сушіння) — вологопоглинаюче покриття (наприклад, брудозахисні килими на основі нітрилової гуми з нейлоновим ворсом), яке вкладається в стик за другим ступенем. Мінімальні розміри покриття — 1.5 м на 1.5 м.

Практична модель розрахунку текстилю для багатопрофільної клініки

Для демонстрації практичного застосування наведеної методології розрахуємо необхідну кількість м’якого інвентарю для гіпотетичної приватної медичної клініки.

Вихідні параметри клініки

• Амбулаторно-поліклінічне відділення: 20 кабінетів прийому (пропускна здатність — 400 відвідувань на добу).
• Денний стаціонар: 10 ліжок (потік пацієнтів — 20 осіб на добу, робота у 2 зміни).
• Цілодобовий хірургічний стаціонар: 15 ліжок.
• Кількість медичного персоналу в зміні: 40 осіб.
• Організація прання: власна пральня з щоденним циклом роботи (K_rot=3.5)
• Резервний запас текстилю:15% (K_res=0.15).

Розрахунок потреби за категоріями текстилю

Постільна білизна для цілодобового стаціонару (15 ліжок)

Для розрахунку потреби в постільній білизні цілодобового стаціонару використовується формула:
Q=15 ліжок*3.5 (ротація)*1.15(резерв) = 60 комплекті

• Простирадла: 60 шт
• Підковдри: 60 шт
• Наволочки (з розрахунку 2 штуки на ліжко): 15*2*3.5*1.15=120
• Рушники для тіла та обличчя (по 2 шт. на пацієнта): 15*2*3.5*1.15=120
• Водонепроникні чохли на матраци (зміна за зношуванням, ротація не потрібна, запас 20%): 15*1.2=18 шт

Білизна для денного стаціонару (10 ліжок, 20 пацієнтів на добу)

Заміна білизни в денному стаціонарі проводиться після кожного пацієнта. Оскільки щоденний потік становить 20 осіб, розрахунок ведеться на кількість відвідувачів:

Q=20 пацієнтів *3.5 (ротація) * 1.15 (резерв) = 80 комплектів

• Простирадла (або чохли на кушетки): 80 шт
• Наволочки: 80 шт
• Рушники індивідуальні: 80 шт

Текстиль для амбулаторного відділення

В амбулаторії кабінети прийому оснащуються одноразовими рулонними простирадлами, тому багаторазові простирадла не розраховуються. Проте для гінекологічних та ультразвукових кабінетів потрібні багаторазові рушники для медичних послуг (наприклад, для витирання гелю чи індивідуальних процедур), якщо клініка не використовує одноразові паперові серветки. За умови використання 50 багаторазових рушників на добу:

Q=50 шт *3.5*1.5 = 200 рушників

Робочий одяг для медичного персоналу (40 осіб у зміні)

Для розрахунку потреби в одязі враховується загальна чисельність персоналу, що працює позмінно (наприклад, штат складає 80 осіб, щоб забезпечити щоденну зміну 40 осіб).

Q=80 працівників*4 комплекти (ротація + резерв) = 320 комплектів

Додатково створюється аварійний запас у кількості 15% від денної зміни для екстреної заміни на робочих місцях:
40 осіб*0.15=5 комплектів різних розмірів, які постійно зберігаються у відділеннях

Зведена таблиця загальної потреби в текстилі для запуску клініки

Стратегічний вибір моделі обробки текстилю: порівняльний аналіз

Вибір між створенням власної пральні медичного профілю та використанням послуг спеціалізованих аутсорсингових пралень є ключовим фінансово-організаційним рішенням для менеджменту приватної медичної клініки.

Організація власної пральні в клініці

Для впровадження власного технологічного вузла обробки текстилю відповідно до вимог ДСанПІН № 785 клініка повинна спроектувати приміщення з чітким зонуванням на «брудну» та «чисту» частини, які розділені суцільною стіною. Переміщення білизни між ними має відбуватися виключно через вікна бар’єрних пральних машин.

Основні складові капітальних витрат (CAPEX) при виборі власної пральні:

• Проектування вентиляційної системи з механічним спонуканням, що забезпечує тиск у чистій зоні на 10 Па вище порівняно з брудною зоною для унеможливлення перетікання повітря;
• Придбання професійного обладнання: прохідної бар’єрної пральної машини, сушильного барабана з датчиками залишкової вологості, прасувального каландра та автоматичного зварювача для герметичного пакування готових комплектів;
• Виділення площі (від 25 до 60 м² залежно від потужності закладу).

Операційні витрати (OPEX) включатимуть фонд оплати праці операторів пральні, витрати на електроенергію та водопостачання, закупівлю мийних засобів та ферментних препаратів. Головною перевагою є повний контроль якості та мінімальний коефіцієнт ротації текстилю (K_rot=3.5), що суттєво зменшує обсяг заморожених обігових коштів у м’якому інвентарі.

Передача прання на спеціалізований аутсорсинг

При аутсорсингу капітальні витрати на обладнання та проектування вентиляції дорівнюють нулю. Проте значно зростають поточні операційні витрати на оплату послуг підрядника. Крім того, клініка змушена придбати значно більший обсяг текстилю на першому етапі. Оскільки логістика сторонньої компанії зазвичай передбачає вивезення та доставку білизни 2–3 рази на тиждень, час перебування текстилю в дорозі та на накопичувальному складі збільшується. Це вимагає збільшення коефіцієнта ротації (K_rot) з базових 3.5 до 5.0-5.8, що фактично збільшує обсяг необхідного стартового пулу текстилю на 40-65%.

Також виникають додаткові операційні ризики: ризик передчасного хімічного зношування волокон тканин через використання підрядником агресивних хлорвмісних вибілювачів, ризики затримок постачання чи переплутування білизни з іншими закладами. При виборі аутсорсингу у договорі обов’язково має бути прописано дотримання підрядником роздільних технологічних ліній прання медичної білизни від ресторанної чи готельної.

Висновки

Визначення потреби в медичному текстилі для приватної клініки не є статичним розрахунком за усередненими застарілими нормативами, а являє собою динамічну модель, засновану на чинних санітарно-гігієнічних вимогах ДСанПІН № 785. Розрахунок має враховувати:

1. Повний перехід на одноразові стерильні простирадла, покриття та пелюшки в зонах підвищеного інфекційного ризику (операційні, реанімації, пологові зали), що дозволяє уникнути необхідності закупівлі та дезінфекції великих обсягів складного багаторазового текстилю.
2. Використання коефіцієнта ротації не менше ніж 3.5 для стаціонарів за наявності власної пральні або від 5 до 5.8 у разі залучення аутсорсингових компаній.
3. Суворе забезпечення щоденної зміни робочого одягу для персоналу критичних зон та наявність обов’язкового аварійного запасу ЗІЗ безпосередньо у відділеннях для негайної заміни при біологічному забрудненні.
4. Впровадження безвідерного моп-методу прибирання, що вимагає точного розрахунку кількості насадок для підлоги та стін відповідно до площі приміщень, забезпечуючи при цьому значне скорочення витрат дезінфектантів.